Сочинение на тему природа казахстана на казахском языке с переводом
8 вариантов
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз Таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. Таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. Оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. Б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. Таби?ат – тіршілік к?зі. Оны? ?рбір ?сері адам ?мірінде ?лкен роль ат?арады. Аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. Жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. Т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. Таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе?! Бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. Жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. Аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. К?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. Таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. Оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. Таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында Абай ??нанбай?лы («Жаз!, «К?з», «?ыс»), С?лтанмахм?т Торай?ыров («Шілде»), ?асым Аманжолов («Дауыл»), Ыбырай Алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. Шал?айын шал?ар маушы?ан Б?лт келді, к?ктем кір кетті. Топырлап ?р?ан тамшыдан, Топыра? иісі б?р? етті. Шілде мен тамыз пышаны Ша? ?ана болса, ?алдырма Терезелер ??ша?ын Т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр Мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. Таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. Сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. Бізді? ?рбір бас?ан ?адамымыз, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. Біра?, адамзатты? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. Оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. Таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р адамны? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. Оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. таби?ат – тіршілік к?зі. оны? ?рбір ?сері ?мірінде ?лкен роль ат?арады. аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе? ! бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. к?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында абай ??нанбай?лы («жаз! , «к?з», «?ыс»), с?лтанмахм?т торай?ыров («шілде»), ?асым аманжолов («дауыл»), ыбырай алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. шал?айын шал?ар маушы?ан б?лт келді, к?ктем кір кетті. топырлап ?р?ан тамшыдан, топыра? иісі б?р? етті. шілде мен тамыз пышаны ша? ?ана болса, ?алдырма терезелер ??ша?ын т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. бізді? ?рбір бас?ан ?, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. біра?, ? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р ? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз Таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. Таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. Оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. Б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. Таби?ат – тіршілік к?зі. Оны? ?рбір ?сері адам ?мірінде ?лкен роль ат?арады. Аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. Жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. Т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. Таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе?! Бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. Жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. Аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. К?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. Таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. Оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. Таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында Абай ??нанбай?лы («Жаз!, «К?з», «?ыс»), С?лтанмахм?т Торай?ыров («Шілде»), ?асым Аманжолов («Дауыл»), Ыбырай Алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. Шал?айын шал?ар маушы?ан Б?лт келді, к?ктем кір кетті. Топырлап ?р?ан тамшыдан, Топыра? иісі б?р? етті. Шілде мен тамыз пышаны Ша? ?ана болса, ?алдырма Терезелер ??ша?ын Т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр Мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. Таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. Сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. Бізді? ?рбір бас?ан ?адамымыз, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. Біра?, адамзатты? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. Оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. Таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р адамны? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. Оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз Таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. Таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. Оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. Б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. Таби?ат – тіршілік к?зі. Оны? ?рбір ?сері адам ?мірінде ?лкен роль ат?арады. Аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. Жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. Т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. Таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе?! Бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. Жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. Аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. К?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. Таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. Оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. Таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында Абай ??нанбай?лы («Жаз!, «К?з», «?ыс»), С?лтанмахм?т Торай?ыров («Шілде»), ?асым Аманжолов («Дауыл»), Ыбырай Алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. Шал?айын шал?ар маушы?ан Б?лт келді, к?ктем кір кетті. Топырлап ?р?ан тамшыдан, Топыра? иісі б?р? етті. Шілде мен тамыз пышаны Ша? ?ана болса, ?алдырма Терезелер ??ша?ын Т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр Мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. Таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. Сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. Бізді? ?рбір бас?ан ?адамымыз, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. Біра?, адамзатты? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. Оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. Таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р адамны? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. Оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Мені? туып ?скен жерім – егеменді ?аза?стан. ?аза?станны? байлы?ы ?те к?п ж?не ?азына?а бай ел. Бізді? елімізді? таби?аты ?те с?лу. Биік-биік ас?ар тау, м?п-м?лдір к?лдер, неше т?рлі ?сімдіктер мен д?рілік ?асиеті бар ш?птер ?седі. ?аза?стан жерінде а?дар мен ??стар, неше т?рлі жануарлар ?мір с?реді. Сол жерде бізді? ата-бабаларымыз, батырларымыз, а?ындарымыз, ?алымдарымыз туып ?скен. ?аза?стандай жері ш?райлы, ш?бі ш?йгін ?лкені мен ?р?ашан да ма?тан т?тамын.?аза?станны? ке? даласындай байта? дала еш жерде жо? шы?ар. «Отаны?-алтын бесігі?», «Отаны жо?ты? – на?ыз жо?ты?»- деп дана хал?ымыз бекер айтпа?ан. ?з Отанын с?ю, ?з ана тілін арда?тау – ?рбір азаматты? бірінші міндеті. Ал бізді? хал?ымызда атамекенді арда?тау сезімі ?те тере? деп ойлаймын. хал?ымызды? басынан ?андай ?иын кезе?дер ?ткенде де ата-бабаларымыз елімізді сырт?ы жаудан ?ор?ай білген. ?з елі ?шін жанын да, барын да аяма?ан. Хал?ымызды? осы бір ?асиеті жанымыз?а ана с?тімен тарап, ана тілімен дарып, а? нанымен бекуі тиіс. ?йткені Отан біз ?шін оттан да ысты?. Ту?ан жер Беу, Ту?ан жер! Сен ысты?сы? біздерге. Мы?-мы? дастан жатыр Хал?ым бас?ан іздерде. Т?нып жат?ан тарихы?нан к?з алмай Даналы?ты? жырын жастар іздер ме? Жыр жазам деп талпынады жас бала?. Т?й-т?й басып келе жат?ан жас ?алам. Ж?регіні? т?кпірінен шы?арып Жырды шашу болды о?ан бір арман. Мені? кіндік ?аным там?ан жер …….. облысында?ы ………….. ауданы. Балалы?ымны? сегіз жылын сол ??ірде ?ткіздім. Таби?аты тамашалауыма жаз?ы демалыста барып т?рамыз. Бойды сергітер таза ауасы мен м?п-м?лдір ?зенін «жан?а дауа, дертке дауа»- деп атам к?п айтады. М?мкін мендегі ?ле?ге деген ??штарлы?ты осы тамаша таби?ат оят?ан болар.
после шипящих мягкий знак не пишется у имен существительных 1 склонение 2 склонение какие это слова
Упростите выражени 21m+7m
Можно пожалуйста этот математика рабочая тетрадь рабочая читать текст
Ребят подскажите что такое xy больше либо равно 0 желательно с рисунком
ДАЮ 100 БАЛЛОВ!!!
нужно написать сочинение по картине Т. Яблонской “утро’ по вот такому плану : 1творчество художницы
2особенности композиции
3цвет и оттенки
4общее настроение картины
и можно покороче
Найди значение выражения
45b?21b+15b?26при b = 2
прочитайте стихотворение.Почему оно так названо? Спишите.В каком слове нельзя определить значение приставки.
помогите пожалуйста! срочно надо. #8,9. (информатика 6 класс)
Турист за 2 дня прошел 5 /8 пути Сколько прошел Турист во второй день
определите какое слово существительное, а какое-приложение?
волшебница-зима ,попугай какаду, гражданин судья, красавица заря ,река под названием Иле, глаза -окна ,народ-победитель, сосед музыкант, старик пастух, издательство “Атамура”, ягода-малина, банки-склянки, писатель по фамилии Платонов ,ученик-отличник, журнал “силуэт”, шапка-невидимка, река Москва, столы-стулья ,собака по кличке Мухтар,т рава-мурава, ножки-ножницы, аника-воин, дюма-отец ,балет “Бахчисарайский фонтан”, попрыгунья-стрекоза, Роман “алые паруса”, кошки-собаки, герой-романтик, ученик по фамилии Асанов, ложки-вилки.
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз Таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. Таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. Оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. Б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. Таби?ат – тіршілік к?зі. Оны? ?рбір ?сері адам ?мірінде ?лкен роль ат?арады. Аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. Жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. Т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. Таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе?! Бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. Жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. Аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. К?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. Таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. Оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. Таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында Абай ??нанбай?лы («Жаз!, «К?з», «?ыс»), С?лтанмахм?т Торай?ыров («Шілде»), ?асым Аманжолов («Дауыл»), Ыбырай Алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. Шал?айын шал?ар маушы?ан Б?лт келді, к?ктем кір кетті. Топырлап ?р?ан тамшыдан, Топыра? иісі б?р? етті. Шілде мен тамыз пышаны Ша? ?ана болса, ?алдырма Терезелер ??ша?ын Т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр Мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. Таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. Сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. Бізді? ?рбір бас?ан ?адамымыз, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. Біра?, адамзатты? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. Оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. Таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р адамны? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. Оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. таби?ат – тіршілік к?зі. оны? ?рбір ?сері ?мірінде ?лкен роль ат?арады. аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе? ! бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. к?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында абай ??нанбай?лы («жаз! , «к?з», «?ыс»), с?лтанмахм?т торай?ыров («шілде»), ?асым аманжолов («дауыл»), ыбырай алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. шал?айын шал?ар маушы?ан б?лт келді, к?ктем кір кетті. топырлап ?р?ан тамшыдан, топыра? иісі б?р? етті. шілде мен тамыз пышаны ша? ?ана болса, ?алдырма терезелер ??ша?ын т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. бізді? ?рбір бас?ан ?, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. біра?, ? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р ? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз Таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. Таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. Оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. Б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. Таби?ат – тіршілік к?зі. Оны? ?рбір ?сері адам ?мірінде ?лкен роль ат?арады. Аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. Жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. Т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. Таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе?! Бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. Жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. Аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. К?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. Таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. Оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. Таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында Абай ??нанбай?лы («Жаз!, «К?з», «?ыс»), С?лтанмахм?т Торай?ыров («Шілде»), ?асым Аманжолов («Дауыл»), Ыбырай Алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. Шал?айын шал?ар маушы?ан Б?лт келді, к?ктем кір кетті. Топырлап ?р?ан тамшыдан, Топыра? иісі б?р? етті. Шілде мен тамыз пышаны Ша? ?ана болса, ?алдырма Терезелер ??ша?ын Т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр Мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. Таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. Сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. Бізді? ?рбір бас?ан ?адамымыз, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. Біра?, адамзатты? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. Оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. Таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р адамны? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. Оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Таби?атты ?ор?ау- бізді? парызымыз Таби?атты? ?ажайып ?семдігін к?з алдына елестете отырып, ?зі? бір керемет сезімге б?ленесі?. Таби?атты? бар ?семдігін, бар кереметін, оны? ?рбір ?серін с?збен де, жазумен де жеткізу о?ай емес. Оны? керемет к?рінісі жаны?ды тербетеді. Б?лттары аппа? ма?тадай, ш?птері жасыл кілемдей т?селген. Таби?ат – тіршілік к?зі. Оны? ?рбір ?сері адам ?мірінде ?лкен роль ат?арады. Аяулы таби?атсыз осы ?аламда ?мір с?ру, тіршілік ету м?мкін емес еді. Жыл мезгілдеріні? ?згеруі де, таби?атты одан ?рі ?серлейді. ?р жыл мезгілі ?р ?илы. Т?рт жыл мезгілі бізге т?рт т?рлі ?ажайып к?йін сыйлайды. Таудан сар?ырап а??ан ?зенні? айналасында ?ксіген оттай жан?ан жануарларды к?руді? ?зі керемет к?рініс емес пе?! Бау-ба?шада ?скен жеміс-жидектерді? иісі м?рын жарады. Жай?алып ?скен т?рлі г?лдер к?зге ?з кереметтігін сый?а тартады. Аспаннан к?нні? к?зі т?скенде, жерді? ж?зі ?уана ?ыбырлайды. К?лдер ?ойнын ашса, ?а??ылдап о?ан ??стар ?онар. Таби?ат жайлы ?негелі с?здер, ма?алдар мен ?ле?- жырлар да аз емес. Оны? керемет ?семдігін жырла?ан, суреттеп жаз?ан а?ындар баршылы?. Таби?ат к?ркемдігін ?з ?ле?-шума?тарында жырла?ан а?ындарды? ?атарында Абай ??нанбай?лы («Жаз!, «К?з», «?ыс»), С?лтанмахм?т Торай?ыров («Шілде»), ?асым Аманжолов («Дауыл»), Ыбырай Алтынсарин («?зен») сия?ты а?ындарды атау?а болады. Шал?айын шал?ар маушы?ан Б?лт келді, к?ктем кір кетті. Топырлап ?р?ан тамшыдан, Топыра? иісі б?р? етті. Шілде мен тамыз пышаны Ша? ?ана болса, ?алдырма Терезелер ??ша?ын Т?гелдей ашшы жа?быр?а,- деп ?адыр Мырза?али атамыз ?сем таби?атты жырлады. Таби?ат к?ркемдігін а? ?а?аз бетіне т?сірген а?ындарымыз оны? ??діретін білген. Сол ?ле? жолдарын болаша? ?рпа??а, я?ни бізге ?алдырып отыр. Бізді? ?рбір бас?ан ?адамымыз, ?рбір істеген ісіміз таби?ат?а байланысты бол?анды?тан, оны? бізді? ?мірімізде ерекше орын алуы с?зсіз. Біра?, адамзатты? кейбір істері таби?ат?а кері ?сер етуде. Оны? кері ?сері бізді? денсаулы?ымыз?а да зиян келтіреді. Таби?атты ?ор?ау- таби?атты аялау ?р адамны? міндеті. ?лкен- кіші ?рдайым оны таза ?стап, ??рмет т?ту ?ажет. Оны? бізге ?аншалы?ты ?ажет екені баршамыз?а м?лім.
Мені? туып ?скен жерім – егеменді ?аза?стан. ?аза?станны? байлы?ы ?те к?п ж?не ?азына?а бай ел. Бізді? елімізді? таби?аты ?те с?лу. Биік-биік ас?ар тау, м?п-м?лдір к?лдер, неше т?рлі ?сімдіктер мен д?рілік ?асиеті бар ш?птер ?седі. ?аза?стан жерінде а?дар мен ??стар, неше т?рлі жануарлар ?мір с?реді. Сол жерде бізді? ата-бабаларымыз, батырларымыз, а?ындарымыз, ?алымдарымыз туып ?скен. ?аза?стандай жері ш?райлы, ш?бі ш?йгін ?лкені мен ?р?ашан да ма?тан т?тамын.?аза?станны? ке? даласындай байта? дала еш жерде жо? шы?ар. «Отаны?-алтын бесігі?», «Отаны жо?ты? – на?ыз жо?ты?»- деп дана хал?ымыз бекер айтпа?ан. ?з Отанын с?ю, ?з ана тілін арда?тау – ?рбір азаматты? бірінші міндеті. Ал бізді? хал?ымызда атамекенді арда?тау сезімі ?те тере? деп ойлаймын. хал?ымызды? басынан ?андай ?иын кезе?дер ?ткенде де ата-бабаларымыз елімізді сырт?ы жаудан ?ор?ай білген. ?з елі ?шін жанын да, барын да аяма?ан. Хал?ымызды? осы бір ?асиеті жанымыз?а ана с?тімен тарап, ана тілімен дарып, а? нанымен бекуі тиіс. ?йткені Отан біз ?шін оттан да ысты?. Ту?ан жер Беу, Ту?ан жер! Сен ысты?сы? біздерге. Мы?-мы? дастан жатыр Хал?ым бас?ан іздерде. Т?нып жат?ан тарихы?нан к?з алмай Даналы?ты? жырын жастар іздер ме? Жыр жазам деп талпынады жас бала?. Т?й-т?й басып келе жат?ан жас ?алам. Ж?регіні? т?кпірінен шы?арып Жырды шашу болды о?ан бір арман. Мені? кіндік ?аным там?ан жер …….. облысында?ы ………….. ауданы. Балалы?ымны? сегіз жылын сол ??ірде ?ткіздім. Таби?аты тамашалауыма жаз?ы демалыста барып т?рамыз. Бойды сергітер таза ауасы мен м?п-м?лдір ?зенін «жан?а дауа, дертке дауа»- деп атам к?п айтады. М?мкін мендегі ?ле?ге деген ??штарлы?ты осы тамаша таби?ат оят?ан болар.
после шипящих мягкий знак не пишется у имен существительных 1 склонение 2 склонение какие это слова
Упростите выражени 21m+7m
Можно пожалуйста этот математика рабочая тетрадь рабочая читать текст
Ребят подскажите что такое xy больше либо равно 0 желательно с рисунком
ДАЮ 100 БАЛЛОВ!!!
нужно написать сочинение по картине Т. Яблонской “утро’ по вот такому плану : 1творчество художницы
2особенности композиции
3цвет и оттенки
4общее настроение картины
и можно покороче
Найди значение выражения
45b?21b+15b?26при b = 2
прочитайте стихотворение.Почему оно так названо? Спишите.В каком слове нельзя определить значение приставки.
помогите пожалуйста! срочно надо. #8,9. (информатика 6 класс)
Турист за 2 дня прошел 5 /8 пути Сколько прошел Турист во второй день
определите какое слово существительное, а какое-приложение?
волшебница-зима ,попугай какаду, гражданин судья, красавица заря ,река под названием Иле, глаза -окна ,народ-победитель, сосед музыкант, старик пастух, издательство “Атамура”, ягода-малина, банки-склянки, писатель по фамилии Платонов ,ученик-отличник, журнал “силуэт”, шапка-невидимка, река Москва, столы-стулья ,собака по кличке Мухтар,т рава-мурава, ножки-ножницы, аника-воин, дюма-отец ,балет “Бахчисарайский фонтан”, попрыгунья-стрекоза, Роман “алые паруса”, кошки-собаки, герой-романтик, ученик по фамилии Асанов, ложки-вилки.