Повесть ”Бедная Лиза” – это история любви бедной крестьянки Лизы и богатого дворянина Эраста. Она написана в духе сентиментализма.
Эта повесть – одна из первых в русской литературе, которая показала читателям мир чувств и переживаний. Герои этой повести испытывают любовь, привязанность друг к другу, страдание, переживания.
”Бедная Лиза” – это первая повесть, где нет только положительных или только отрицательных героев.
Хоть Эраст, на первый взгляд кажется абсолютно отрицательным персонажем, мы можем перечислить также некоторые его положительные качества. Он способен на любовь, способен осознать свои ошибки, способен на анализ того, что он сделал.
Также и Лиза. Хоть на первый взгляд нам кажется, что превосходнее девушки не найти, она обладает негативными качествами, такими как излишняя доверчивость, наивность.
Автор показывает нам скромную, трудолюбивую, порядочную, с чувством собственного достоинства девушку. Наивная она потому, что поверила Эрасту, не смотря на то, что знала, что ей никогда не стать женой дворянина. ”Однако же тебе нельзя быть моим мужем!… Я крестьянка…”
Эраст, зная о том, что не сможет жениться на Лизе, пообещал ей ”золотые горы”.
Автор показал, что все люди равны в любви. Лиза настолько сильно была влюблена в Эраста, что теперь ей без любимого ”жизнь не жизнь, а грусть и скука…” Она признаётся: ” Без глаз твоих темен светлый месяц, без твоего голоса скучен соловей поющий, без твоего дыхания ветерок мне неприятен.”
Для красоты души неважно происхождение и богатство, а только наша честность, верность и искренность. ”И крестьянки любить умеют.”
Автор своим произведением пытался показать на примере юной девушки, что не нужно быть столь доверчивым, даже по отношению к тем, кого мы безумно любим. Нужно всегда оставаться при своих убеждениях. Ведь не всегда любимые жертвуют всем ради друг-друга. И не стоит идти на такие жертвы напрасно. Задумайтесь, если бы Лиза не совершила эту роковую ошибку, как бы могла сложиться её жизнь?
Сочинение на тему: “И Крестьянки любить умеют!” по повести “Бедная Лиза”
Повесть “Бедная Лиза” – это история любви прекрасной крестьянки Лизы и молодого дворянина Эраста.
Эта повесть одной из первых в русской литературе открыла перед читателем мир чувств и переживаний. Её герои живут и чувствуют, любят и страдают. В повести нет исключительно отрицательных персонажей. Эраст, ставший причиной гибели Лизы, не плохой и коварный человек. Напротив, он любезен, добр и ласков. Его натура сложнее и многограннее. В ней уживаются и хорошее, и плохое. Однако в нем нет той глубины и честности, которую мы видим в характере Лизы. Он не способен на такие сильные и бескорыстные чувства.
Автор показывает зарождение и развитие глубокой искренней любви молодой крестьянки. Он описывает её чувства и переживания, плачет и радуется вместе со своей героиней. Каждый может узнать и найти эти чувства в своей душе. Лиза полюбила глубоко и верно и имеет право на такое же ответное чувство. А вот Эраст ветреный и непостоянный, Лизиной любви не достоин. Лиза с самого начала понимала, что любовь к Эрасту не закончится добром. Она знала, что ей не стать женой дворянина: “Матушка! матушка! как этому статься? Он барин; а между крестьянами … “, “Однако же тебе нельзя быть моим мужем! … Я крестьянка … “. Но чувства превозмогают разум. А после признания Эраста она больше не может скрывать свою любовь. Теперь ей без любимого “жизнь не жизнь, а грусть и скука. Без глаз твоих темен светлый месяц; без твоего голоса скучен соловей поющий; без твоего дыхания ветерок мне неприятен”. Душа Лизы отличается богатством, глубиной и искренностью.
Автор сумел показать в своей повести, что все люди равны в любви и эмоциональном мире. Каждый имеет право на счастье и взаимность. Эти чувства нельзя обманывать и оскорблять. Эта повесть учит не только чувствовать, но и любить и жалеть других людей. Она показала, что для красоты души неважно происхождение и богатство, а только наша честность, верность и искренность.
Повесть «Бедная Лиза» – это история любви прекрасной крестьянки Лизы и молодого дворянина Эраста.
Эта повесть одной из первых в русской литературе открыла перед читателем мир чувств и переживаний. Её герои живут и чувствуют, любят и страдают. В повести нет исключительно отрицательных персонажей. Эраст, ставший причиной гибели Лизы, не плохой и коварный человек. Напротив, он любезен, добр и ласков. Его натура сложнее и многограннее. В ней уживаются и хорошее, и плохое. Однако в нем нет той глубины и честности, которую мы видим в характере Лизы. Он не способен на такие сильные и бескорыстные чувства.
Автор показывает зарождение и развитие глубокой искренней любви молодой крестьянки. Он описывает её чувства и переживания, плачет и радуется вместе со своей героиней. Каждый может узнать и найти эти чувства в своей душе. Лиза полюбила глубоко и верно и имеет право на такое же ответное чувство. А вот Эраст ветреный и непостоянный, Лизиной любви не достоин. Лиза с самого начала понимала, что любовь к Эрасту не закончится добром. Она знала, что ей не стать женой дворянина: «Матушка! матушка! как этому статься? Он барин; а между крестьянами…», «Однако же тебе нельзя быть моим мужем!.. Я крестьянка…». Но чувства превозмогают разум. А после признания Эраста она больше не может скрывать свою любовь. Теперь ей без любимого «жизнь не жизнь, а грусть и скука. Без глаз твоих темен светлый месяц; без твоего голоса скучен соловей поющий; без твоего дыхания ветерок мне неприятен». Душа Лизы отличается богатством, глубиной и искренностью.
Автор сумел показать в своей повести, что все люди равны в любви и эмоциональном мире. Каждый имеет право на счастье и взаимность. Эти чувства нельзя обманывать и оскорблять. Эта повесть учит не только чувствовать, но и любить и жалеть других людей. Она показала, что для красоты души неважно происхождение и богатство, а только наша честность, верность и искренность.
Ответ оставил Гость
В конце 18 века в литературе зарождается направление сентиментализм, для которого главное – внутренний мир человека с его нехитрыми и простыми радостями. «Бедная Лиза» – повесть о печальной участи крестьянской девушки, полюбившей дворянина и брошенной им.Лиза – дитя природы. Она чиста, бескорыстна, наивна, не знает пороков аристократического общества. «Лиза удивилась, осмелилась взглянуть на молодого человека, – ещё более закраснелась и, потупив глаза в землю, сказала ему, что она не возьмёт и рубля» .Её душа открыта чувствам и готова предаться им без размышлений. Карамзин со всеми подробностями описывает смену настроений Лизы от первых признаков влюблённости до глубокого отчаяния, приведшего к гибели. Девушка не читала никаких романов, и ей не приходилось ещё переживать чувство любви даже в воображении. Поэтому сильнее и радостнее открывалось оно в её сердце при встрече с Эрастом. « И Лиза, робкая Лиза посматривала изредка на молодого человека; но не так скоро молния блеснёт и в облаке исчезает, как быстро голубые глаза её обращались к земле, встречаясь с его взором» .Лиза влюбляется, но вместе с любовью приходит и страх, она боится, ибо «исполнение всех желаний есть самое опасное искушение любви» . Карамзин показывает нам!двух людей Эраста и Лизу, которые одинаково способны на глубокие душевные переживания. Но в то же время разных в социальном положении, Эраст был дворянином, а Лиза – крестьянка. Цепь событий приводит к тому, что молодой человек, проигравшись в карты, должен жениться на богатой вдове, а девушка, покинутая и обманутая, бросается в пруд. В этой повести нет злодея, пороки героя коренятся не в его душе, а в нравах общества, считает Карамзин.По моему мнению, конец их отношений – результат сложившихся обстоятельств и легкомысленного характера главного героя.Эраст – «довольно богатый дворянин» , но со «слабым и ветреным сердцем» . «Он вёл рассеянную жизнь, и думал только о своём удовольствии» . Вначале Эраст думал только о «чистых радостях» , но пересытившись «наскучившими» отношениями, захотелосвободиться от них. Для Лизы же потеря любимого была равносильна утрате жизни. Существование без любимого не имеет для неё смысла, поэтому она кончает жизнь самоубийством.«Бедная Лиза явилась первой и самой талантливой русской сентиментальной повестью. В которой Карамзин громко, на всю Россию, сказал свою знаменитую фразу: «И крестьянки любить умеют! »
6єОбраз Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута – Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: “Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини”. Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: “…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!” Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю. Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять. Схожі публікації Моє відкриття Євгенія Замятіна – Замятін Євгеній Морально – філософський зміст казки “Маленький принц” – Сент – Екзюпері Антуан “Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний” – Некрасов Микола Пейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького “Баба Изергиль”) – Горький Максим Повний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р – Часть 1 Провідна мораль байок Л. Глібова Звідки біжить Мцыри й до чого він прагне? – Лермонтов Михайло Короткий зміст “Золотого осла” – Антична література Короткий зміст Простодушний Вольтер Ф. – М Тема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського “Гроза” – Островський Олександр
Образ Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута — Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини». Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: «…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!» Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю. Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять. Схожі публікації Моє відкриття Євгенія Замятіна — Замятін Євгеній Морально — філософський зміст казки «Маленький принц» — Сент — Екзюпері Антуан «Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» — Некрасов Микола Пейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького «Баба Изергиль») — Горький Максим Повний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р — Часть 1 Провідна мораль байок Л. Глібова Звідки біжить Мцыри й до чого він прагне? — Лермонтов Михайло Короткий зміст «Золотого осла» — Антична література Короткий зміст Простодушний Вольтер Ф. — М Тема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського «Гроза» — Островський Олександр
Ответ оставил Гость
Образ Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута — Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини».Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: «…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!»Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю.Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять.Схожі публікаціїМоє відкриття Євгенія Замятіна — Замятін ЄвгенійМорально — філософський зміст казки «Маленький принц» — Сент — Екзюпері Антуан«Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» — Некрасов МиколаПейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького «Баба Изергиль») — Горький МаксимПовний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р — Часть 1Провідна мораль байок Л. ГлібоваЗвідки біжить Мцыри й до чого він прагне? — Лермонтов МихайлоКороткий зміст «Золотого осла» — Антична літератураКороткий зміст Простодушний Вольтер Ф. — МТема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського «Гроза» — Островський Олександр
Ответ оставил Гость
Образ Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута — Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини».
Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: «…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!»
Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю.
Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять.
Схожі публікації
Моє відкриття Євгенія Замятіна — Замятін Євгеній
Морально — філософський зміст казки «Маленький принц» — Сент — Екзюпері Антуан
«Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» — Некрасов Микола
Пейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького «Баба Изергиль») — Горький Максим
Повний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р — Часть 1
Провідна мораль байок Л. Глібова
Звідки біжить Мцыри й до чого він прагне? — Лермонтов Михайло
Короткий зміст «Золотого осла» — Антична література
Короткий зміст Простодушний Вольтер Ф. — М
Тема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського «Гроза» — Островський Олександр
Повесть ”Бедная Лиза” – это история любви бедной крестьянки Лизы и богатого дворянина Эраста. Она написана в духе сентиментализма.
Эта повесть – одна из первых в русской литературе, которая показала читателям мир чувств и переживаний. Герои этой повести испытывают любовь, привязанность друг к другу, страдание, переживания.
”Бедная Лиза” – это первая повесть, где нет только положительных или только отрицательных героев.
Хоть Эраст, на первый взгляд кажется абсолютно отрицательным персонажем, мы можем перечислить также некоторые его положительные качества. Он способен на любовь, способен осознать свои ошибки, способен на анализ того, что он сделал.
Также и Лиза. Хоть на первый взгляд нам кажется, что превосходнее девушки не найти, она обладает негативными качествами, такими как излишняя доверчивость, наивность.
Автор показывает нам скромную, трудолюбивую, порядочную, с чувством собственного достоинства девушку. Наивная она потому, что поверила Эрасту, не смотря на то, что знала, что ей никогда не стать женой дворянина. ”Однако же тебе нельзя быть моим мужем!… Я крестьянка…”
Эраст, зная о том, что не сможет жениться на Лизе, пообещал ей ”золотые горы”.
Автор показал, что все люди равны в любви. Лиза настолько сильно была влюблена в Эраста, что теперь ей без любимого ”жизнь не жизнь, а грусть и скука…” Она признаётся: ” Без глаз твоих темен светлый месяц, без твоего голоса скучен соловей поющий, без твоего дыхания ветерок мне неприятен.”
Для красоты души неважно происхождение и богатство, а только наша честность, верность и искренность. ”И крестьянки любить умеют.”
Автор своим произведением пытался показать на примере юной девушки, что не нужно быть столь доверчивым, даже по отношению к тем, кого мы безумно любим. Нужно всегда оставаться при своих убеждениях. Ведь не всегда любимые жертвуют всем ради друг-друга. И не стоит идти на такие жертвы напрасно. Задумайтесь, если бы Лиза не совершила эту роковую ошибку, как бы могла сложиться её жизнь?
Сочинение на тему: “И Крестьянки любить умеют!” по повести “Бедная Лиза”
Повесть “Бедная Лиза” – это история любви прекрасной крестьянки Лизы и молодого дворянина Эраста.
Эта повесть одной из первых в русской литературе открыла перед читателем мир чувств и переживаний. Её герои живут и чувствуют, любят и страдают. В повести нет исключительно отрицательных персонажей. Эраст, ставший причиной гибели Лизы, не плохой и коварный человек. Напротив, он любезен, добр и ласков. Его натура сложнее и многограннее. В ней уживаются и хорошее, и плохое. Однако в нем нет той глубины и честности, которую мы видим в характере Лизы. Он не способен на такие сильные и бескорыстные чувства.
Автор показывает зарождение и развитие глубокой искренней любви молодой крестьянки. Он описывает её чувства и переживания, плачет и радуется вместе со своей героиней. Каждый может узнать и найти эти чувства в своей душе. Лиза полюбила глубоко и верно и имеет право на такое же ответное чувство. А вот Эраст ветреный и непостоянный, Лизиной любви не достоин. Лиза с самого начала понимала, что любовь к Эрасту не закончится добром. Она знала, что ей не стать женой дворянина: “Матушка! матушка! как этому статься? Он барин; а между крестьянами … “, “Однако же тебе нельзя быть моим мужем! … Я крестьянка … “. Но чувства превозмогают разум. А после признания Эраста она больше не может скрывать свою любовь. Теперь ей без любимого “жизнь не жизнь, а грусть и скука. Без глаз твоих темен светлый месяц; без твоего голоса скучен соловей поющий; без твоего дыхания ветерок мне неприятен”. Душа Лизы отличается богатством, глубиной и искренностью.
Автор сумел показать в своей повести, что все люди равны в любви и эмоциональном мире. Каждый имеет право на счастье и взаимность. Эти чувства нельзя обманывать и оскорблять. Эта повесть учит не только чувствовать, но и любить и жалеть других людей. Она показала, что для красоты души неважно происхождение и богатство, а только наша честность, верность и искренность.
Повесть «Бедная Лиза» – это история любви прекрасной крестьянки Лизы и молодого дворянина Эраста.
Эта повесть одной из первых в русской литературе открыла перед читателем мир чувств и переживаний. Её герои живут и чувствуют, любят и страдают. В повести нет исключительно отрицательных персонажей. Эраст, ставший причиной гибели Лизы, не плохой и коварный человек. Напротив, он любезен, добр и ласков. Его натура сложнее и многограннее. В ней уживаются и хорошее, и плохое. Однако в нем нет той глубины и честности, которую мы видим в характере Лизы. Он не способен на такие сильные и бескорыстные чувства.
Автор показывает зарождение и развитие глубокой искренней любви молодой крестьянки. Он описывает её чувства и переживания, плачет и радуется вместе со своей героиней. Каждый может узнать и найти эти чувства в своей душе. Лиза полюбила глубоко и верно и имеет право на такое же ответное чувство. А вот Эраст ветреный и непостоянный, Лизиной любви не достоин. Лиза с самого начала понимала, что любовь к Эрасту не закончится добром. Она знала, что ей не стать женой дворянина: «Матушка! матушка! как этому статься? Он барин; а между крестьянами…», «Однако же тебе нельзя быть моим мужем!.. Я крестьянка…». Но чувства превозмогают разум. А после признания Эраста она больше не может скрывать свою любовь. Теперь ей без любимого «жизнь не жизнь, а грусть и скука. Без глаз твоих темен светлый месяц; без твоего голоса скучен соловей поющий; без твоего дыхания ветерок мне неприятен». Душа Лизы отличается богатством, глубиной и искренностью.
Автор сумел показать в своей повести, что все люди равны в любви и эмоциональном мире. Каждый имеет право на счастье и взаимность. Эти чувства нельзя обманывать и оскорблять. Эта повесть учит не только чувствовать, но и любить и жалеть других людей. Она показала, что для красоты души неважно происхождение и богатство, а только наша честность, верность и искренность.
Ответ оставил Гость
В конце 18 века в литературе зарождается направление сентиментализм, для которого главное – внутренний мир человека с его нехитрыми и простыми радостями. «Бедная Лиза» – повесть о печальной участи крестьянской девушки, полюбившей дворянина и брошенной им.Лиза – дитя природы. Она чиста, бескорыстна, наивна, не знает пороков аристократического общества. «Лиза удивилась, осмелилась взглянуть на молодого человека, – ещё более закраснелась и, потупив глаза в землю, сказала ему, что она не возьмёт и рубля» .Её душа открыта чувствам и готова предаться им без размышлений. Карамзин со всеми подробностями описывает смену настроений Лизы от первых признаков влюблённости до глубокого отчаяния, приведшего к гибели. Девушка не читала никаких романов, и ей не приходилось ещё переживать чувство любви даже в воображении. Поэтому сильнее и радостнее открывалось оно в её сердце при встрече с Эрастом. « И Лиза, робкая Лиза посматривала изредка на молодого человека; но не так скоро молния блеснёт и в облаке исчезает, как быстро голубые глаза её обращались к земле, встречаясь с его взором» .Лиза влюбляется, но вместе с любовью приходит и страх, она боится, ибо «исполнение всех желаний есть самое опасное искушение любви» . Карамзин показывает нам!двух людей Эраста и Лизу, которые одинаково способны на глубокие душевные переживания. Но в то же время разных в социальном положении, Эраст был дворянином, а Лиза – крестьянка. Цепь событий приводит к тому, что молодой человек, проигравшись в карты, должен жениться на богатой вдове, а девушка, покинутая и обманутая, бросается в пруд. В этой повести нет злодея, пороки героя коренятся не в его душе, а в нравах общества, считает Карамзин.По моему мнению, конец их отношений – результат сложившихся обстоятельств и легкомысленного характера главного героя.Эраст – «довольно богатый дворянин» , но со «слабым и ветреным сердцем» . «Он вёл рассеянную жизнь, и думал только о своём удовольствии» . Вначале Эраст думал только о «чистых радостях» , но пересытившись «наскучившими» отношениями, захотелосвободиться от них. Для Лизы же потеря любимого была равносильна утрате жизни. Существование без любимого не имеет для неё смысла, поэтому она кончает жизнь самоубийством.«Бедная Лиза явилась первой и самой талантливой русской сентиментальной повестью. В которой Карамзин громко, на всю Россию, сказал свою знаменитую фразу: «И крестьянки любить умеют! »
6єОбраз Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута – Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: “Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини”. Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: “…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!” Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю. Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять. Схожі публікації Моє відкриття Євгенія Замятіна – Замятін Євгеній Морально – філософський зміст казки “Маленький принц” – Сент – Екзюпері Антуан “Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний” – Некрасов Микола Пейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького “Баба Изергиль”) – Горький Максим Повний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р – Часть 1 Провідна мораль байок Л. Глібова Звідки біжить Мцыри й до чого він прагне? – Лермонтов Михайло Короткий зміст “Золотого осла” – Антична література Короткий зміст Простодушний Вольтер Ф. – М Тема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського “Гроза” – Островський Олександр
Образ Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута — Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини». Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: «…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!» Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю. Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять. Схожі публікації Моє відкриття Євгенія Замятіна — Замятін Євгеній Морально — філософський зміст казки «Маленький принц» — Сент — Екзюпері Антуан «Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» — Некрасов Микола Пейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького «Баба Изергиль») — Горький Максим Повний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р — Часть 1 Провідна мораль байок Л. Глібова Звідки біжить Мцыри й до чого він прагне? — Лермонтов Михайло Короткий зміст «Золотого осла» — Антична література Короткий зміст Простодушний Вольтер Ф. — М Тема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського «Гроза» — Островський Олександр
Ответ оставил Гость
Образ Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута — Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини».Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: «…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!»Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю.Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять.Схожі публікаціїМоє відкриття Євгенія Замятіна — Замятін ЄвгенійМорально — філософський зміст казки «Маленький принц» — Сент — Екзюпері Антуан«Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» — Некрасов МиколаПейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького «Баба Изергиль») — Горький МаксимПовний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р — Часть 1Провідна мораль байок Л. ГлібоваЗвідки біжить Мцыри й до чого він прагне? — Лермонтов МихайлоКороткий зміст «Золотого осла» — Антична літератураКороткий зміст Простодушний Вольтер Ф. — МТема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського «Гроза» — Островський Олександр
Ответ оставил Гость
Образ Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута — Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини».
Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: «…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!»
Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю.
Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять.
Схожі публікації
Моє відкриття Євгенія Замятіна — Замятін Євгеній
Морально — філософський зміст казки «Маленький принц» — Сент — Екзюпері Антуан
«Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» — Некрасов Микола
Пейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького «Баба Изергиль») — Горький Максим
Повний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р — Часть 1
Провідна мораль байок Л. Глібова
Звідки біжить Мцыри й до чого він прагне? — Лермонтов Михайло
Короткий зміст «Золотого осла» — Антична література
Короткий зміст Простодушний Вольтер Ф. — М
Тема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського «Гроза» — Островський Олександр