Відомий український поет написав вірш, в якому є такі рядки:
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина. Мука твоя – єдина.
Очі твої – одні.
Цією поезією він стверджує унікальність і неповторність людини. І справді, кожна людина – ніби витвір мистецтва. Вона приходить в цей світ маленькою безпорадною істотою, котрі не вміє нічого і підпорядковується у всьому оточенню, що біля неї.
Згодом вона зростає, навчається, напивається досвідом і знаннями, формує в собі якісь прагнення, мрії, бажання. Вона стає особистістю. І таких особистостей на Землі – мільярди, а серед них – жодної однакової.
«Я – людина» – треба казати гордо і впевнено. Я істота, яка може мислити, аналізувати, не просто спостерігати і сприймати цей світ, а перероблювати його, покращувати, змінювати. Як людина, я мушу визнати покладену на мене відповідальність: прожити гідне життя, робити його кращим. Розвивати в собі найкращі сторони і приносити користь іншим людям, щоб на планеті запанувало щастя.
Я – людина. У мене є свої бажання, прагнення, погляди, мрії, переконання. Але поруч зі мною постійно знаходять також інші люди, котрі мають теж свій світогляд.
Кожна людина мусить поважати інші погляди, не осуджувати інших людей і не пригноблювати їх за те, ким вони є.
Людина… Стільки в цьому слові. Людське життя – найвища цінність на землі, бо воно дається нам лише один раз, і воно таке вразливе. Потрапивши в дурні обставини, людина псується, погана компанія скривлює людську особистість. Людина може загинути в будь-який момент. Ми не можемо контролювати стихійні явища: землетруси, повені, урагани. Тому людина, не дивлячись на свою інтелектуальну велич, це всього лише комаха у цьому світі, котра мусить також і визнати велич і панування природи, а тому не шкодити їй, а оберігати її та любити.
Я – людина. Одна з мільярдів. Ми всі разом будуємо наш спільний дім. Прикро, що в світі є місця, де йде війна і людське життя не вартує нічого. Було життя – і немає життя. Вдруге його нам ніхто не подарує. Люди забувають про це, ними керують якісь матеріальні цінності, жага збагачення, жага влади, впливовості.
Такі люди втрачають все людське. Але найгірше те, що страждають в цьому випадку і ті, хто не є такими, а просто є жертвами обставин.
Людина – велична, а одночасно і мізерна істота. Піддавшись одного разу внутрішнім тваринним інстинктам, вона вже назавжди втрачає людську подобу і на своєму шляху прагне лише все винищити. Такі люди псують життя іншим. Але я вірю, що добрих людей на світі більше, просто добрі справи роблять не так гучно, як війни.
< Предыдущая
Следующая >
Способность человека мыслить, приводит к множеству других особенностей человеческого существа. Люди наделены помимо сознания, даром речи, умением чувствовать и анализировать свои действия. Никто больше на земле, да и возможно, во всей вселенной не обладает такими уникальными качествами.
Разум — великий дар, и распорядиться им нужно правильно. По моему мнению, ум сродни редкому таланту. Замечая в ребенке умение красиво и грациозно двигаться, родители старательно развивают талант будущего танцора, видя, какой нежный голос и тонкий слух у малыша, растят прекрасного виртуозного музыканта. Так и сознание человека, требует постоянного развития и самообразования.
Человек, который не стремится изменяться в лучшую сторону, который не пытается развивать свои внутренние качества, обречен на полубессознательное, почти животное существование. И имея внешность и жизнь человека, по сути, им не быть.
Но какие качества должны присутствовать в каждом, чтобы его можно было назвать человеком с большой буквы? В первую очередь, конечно, сопереживание, умение сочувствовать и понимать других людей. Сопереживание и умение ставить себя на место другого, очень ценный дар. Он помогает развивать в человеке не только любовь ко всему живому, доброту или уважение, но и воспитанность, стойкость и внутреннюю силу. Настоящий человек, всегда готов проявить терпение и заботу, оказать поддержку и помочь нуждающемуся.
Есть еще одно качество, отличающее достойного человека. Такой человек живет осознанно и со вкусом, получая удовольствие от каждого прожитого дня. Он знает, зачем живет и видит глубокий смысл в своем существовании. К сожалению, сегодня многие живут бездумно, крутясь в круговороте ежедневных мелких дел, или просто впадают в тоску и бездействие, так как не видят смысла в своей жизни. Но стоит только перестать жалеть себя и попытаться сделать мир вокруг чуть-чуть лучше, как жизнь обязательно заиграет новыми красками и станет невероятно интересной.
Мне часто приходится задумываться о том, являюсь ли я человеком? Имею ли право, так себя называть? Чтобы отбросить сомнения, я начинаю следить за собой. Стараюсь больше читать и узнавать нового, стремлюсь овладеть незнакомыми навыками и умениями, а также, всегда помогаю окружающим. Ведь, это совсем несложно. Достаточно, уступить пожилому человеку место в транспорте, не пройти мимо брошенного голодного щенка и помочь донести тяжелые сумки дряхлой бабушке, и вот, ты уже можешь быть уверен, что поступил, как настоящий человек.
Я убежден, эти качества позволят мне стать личностью и твердо говорить о себе: «Я человек!».
Світ постійно змінюється, в кращу чи гіршу сторону, але разом з ним постійно змінюється і людина. Кожне покоління людей відрізняється від попереднього дуже багатьма ознаками. Зараз найпоширеніша думка, що покоління змінюються кожні 25 років. Я погоджуюсь з цим, адже цей вік – це вже початок зрілості, людина і її світогляд вже сформовані. Кожне покоління крім зовнішніх ознак в першу чергу відрізняється цінностями, поглядами на світ і на суспільство, способом мислення. В цьому і головна причина постійних непорозумінь між батьками й дітьми.
Сучасна людина зазнала багатьох змін, і вони були досить різкими. Наше життя полегшилось з одного боку. В першу чергу це стрімка автоматизація праці, особливо в побуті. Тепер людині не обов’язково виживати серед дикої природи, багато працювати щоб створити мінімальний комфорт для життя. Побутова техніка взяла на себе багато роботи. Звісно змінились поняття моди, зовнішньо ми відрізняємось від попередніх поколінь. Але найголовніші зміни стались в нашій голові – у світогляді й в способі мислення.
З’явилось більше свободи, більше можливостей щоб реалізувати себе. Потрібне лише бажання, прагнення до дій. На жаль у сучасної людини з мотивацією погано. Це помітно по великій масі різних курсів, книг, відеофільмів, створених для мотивації до дії. Але ми забуваємо що раніше цього не було і люди обходились без цього, долаючи набагато важчі життєві труднощі. Справа в тім, що людина цінить тільки, те що важко добуто і важко досяжне. Зараз багато чого нам легко доступно, але ми не бачимо в цьому сенсу.
Але найбільшою трагедією сучасної людини я вважаю інформаційний бум. З винаходом інтернету та інших технології інформація почала поширюватись зі швидкістю вірусу. Вона ллється на сучасну людину звідусіль і цьому неможливо протистояти, якщо ти живеш в суспільстві. Тут звісно є великі плюси: наприклад вільний доступ через інтернет до цілих бібліотек цінної літератури, дистанційне спілкування та інше. Так думали, коли інтернет тільки входив в наше життя. Сьогодні, інтернет вже стійко увійшов в наше життя, і от те що ми бачимо не зовсім те що очікувалось. Вільний і загальний доступ до знань не тільки не підняв рівень освіченості населення, а й навіть знецінив знання. Тут знову ж таки справа в тім, що людина цінить тільки те що важкодоступне. Знання мають велику цінність, якщо вони подібні таємницям, які важко розкрити.
На даний час на Землі проживає приблизно сім мільярдів людей. Вони вчаться, працюють, дружать. Але часто можна почути таке словосполучення як «справжня людина». Що ж означає цей вислів?
На мою в думку поняття «справжньої людини» входить багато дуже важливих для кожного якостей і рис характеру. По-перше, справжня людина повинна бути чесною та справедливою до всіх навколо. Така людина вміє допомогти в складній ситуацій навіть тоді, коли з іншою людиною вона знаходиться в не дуже гарних стосунках.
Справжня людина вміє дружити: вона завжди відкладе себе та свої справи, щоб допомогти другові, заступитися за нього. Для неї дружба завжди на першому місці. Така людина обов’язково має в собі такі риси характеру як хоробрість, мужність та відвагу. Якщо потрібно, вона завжди вступиться за того, кого ображають, навіть якщо прийдеться попасти під удар.
Справжній людині незнайомі такі слова як хитрість, злопам’ятність, недобросердність. Також ця людина завжди розуміюча, вона може увійти у чуже положення, піти на зустріч, коли цього потребує ситуація. Вона має свою думку, вміє ії відстоювати, але разом з цим вміє вислухати і думку опонента. Вона впевнена в собі, але при цьому не нагліє, та коли треба може бути скромною та тихою. Важливо відмітити, що вона завжди людяна та відноситься до інших якомога краще та людяніше. Вона не зобов’язана бути альтруїстом, але якщо потребується ії участь, завжди прийде на допомогу, навіть якщо вона в конфлікті з цією людиною.
На жаль, не кожну людину можна назвати справжньою, бо зараз у світі багато людей, серед яких є як добрі, так і погані. Кожен повинен вміти розрізняти таких людей, а також виховувати в собі усі якості справжньої людини. Тут перелічені далеко не всі риси, присущі такій людині, насправді їх набагато більше, і я вважаю, що вони мають бути у кожному з нас!
Деякі мої однокласники вже вирішили, ким стануть в майбутньому. Одні хочуть бути економістами і адвокатами, бо це престижно і модно, інші – програмістами, бо це високооплачувана робота. А я вважаю, що треба обирати таку професію, яка була б тобі до душі. Мене дуже захоплює професія журналіста, особливо спеціального кореспондента. Людина, яка обрала цей фах, має бути розумною і вміти формулювати свою думку, а також чесною, щоб справедливо висвітлювати події. Але свобода слова можлива лише у незалежній і демократичній країні, якою стала наша Батьківщина у 1991 р. Ця професія для мужньої людини, яка не розгубиться у надзвичайній ситуації, адже спецкори дуже часто ведуть репортажі з гарячих точок. В наш час ця професія стала особливо актуальною і потрібною через надзвичайну загрозу світового тероризму. Я знаю, що для того, щоб стати журналістом, треба багато вчитися. Необхідно не тільки добре володіти українською мовою, а й знати кілька іноземних, щоб вміти спілкуватися з людьми з інших країн, якщо знадобиться. Я вчу англійську і німецьку мови, займаюсь спортом – туризмом, щоб підготувати себе фізично. Я впевнений, що обрав цікаву і потрібну людям професію, і готовий наполегливо працювати, щоб стати журналістом.
Я довго думала, про кого написати твір на тему Людина, яка мені подобається. Думала писати про подругу, з якою ми дружимо давно. Вона чудова і їй можна наслідувати. Хотіла, написати про бабусю чи дідуся, яких я дуже люблю. Згадала про вихователя дитячого садка, але потім вирішила свій твір: Людина, яка мені подобається, присвятити мамі.
Якщо говорити в цілому про людей, і про те які люди мені подобаються, то тут я б виділила цілеспрямованих людей, добрих, позитивно дивляться на життя, чуйних, чесних, начитаних і культурних. Людей, що прагнуть до поставлених цілей, прагнуть до їх досягнення. Таким людям хочеться наслідувати, на таких людей хочеться бути схожим і саме такою людиною є моя мама.
Мама – це мій найкращий друг, який з півслова мене розуміє. Вона читає мене, як розкриту книгу. Їй навіть не потрібно говорити, коли мені погано або добре, вона все бачить. Якщо мені погано, завжди підтримає добрим словом, порадою, справою, своїм теплом і материнською любов’ю. Вона чудова господиня. Я навіть не уявляю, як їй все вдається все встигати, але вона встигає. І в хаті чисто, (але тут ми з сестрою намагаємося допомагати) і їжа смачна готова, і сама завжди красива, доглянута, при цьому у неї знаходиться вільний час для кожного з нас. Мама каже, що вся справа в плануванні свого часу і цього вона мене обов’язково навчить.
Мама моя доброзичлива, вона хороший співрозмовник. У неї багато друзів і подруг, тому в нашому будинку завжди повно гостей. Їх мама із задоволенням приймає і знає, чим здивувати.
Наостанок, в своєму творі людина, яка мені подобається, я скажу, що я дуже хочу в майбутньому стати точно такий же мамою для своїх діток. Мені хочеться стати такою ж господинею, у якій все під контролем, такий же дружиною для чоловіка і такий же справжньою жінкою, як моя мама, красивою, витонченою, ніжною і турботливою.
Відомий український поет написав вірш, в якому є такі рядки:
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина. Мука твоя – єдина.
Очі твої – одні.
Цією поезією він стверджує унікальність і неповторність людини. І справді, кожна людина – ніби витвір мистецтва. Вона приходить в цей світ маленькою безпорадною істотою, котрі не вміє нічого і підпорядковується у всьому оточенню, що біля неї.
Згодом вона зростає, навчається, напивається досвідом і знаннями, формує в собі якісь прагнення, мрії, бажання. Вона стає особистістю. І таких особистостей на Землі – мільярди, а серед них – жодної однакової.
«Я – людина» – треба казати гордо і впевнено. Я істота, яка може мислити, аналізувати, не просто спостерігати і сприймати цей світ, а перероблювати його, покращувати, змінювати. Як людина, я мушу визнати покладену на мене відповідальність: прожити гідне життя, робити його кращим. Розвивати в собі найкращі сторони і приносити користь іншим людям, щоб на планеті запанувало щастя.
Я – людина. У мене є свої бажання, прагнення, погляди, мрії, переконання. Але поруч зі мною постійно знаходять також інші люди, котрі мають теж свій світогляд.
Кожна людина мусить поважати інші погляди, не осуджувати інших людей і не пригноблювати їх за те, ким вони є.
Людина… Стільки в цьому слові. Людське життя – найвища цінність на землі, бо воно дається нам лише один раз, і воно таке вразливе. Потрапивши в дурні обставини, людина псується, погана компанія скривлює людську особистість. Людина може загинути в будь-який момент. Ми не можемо контролювати стихійні явища: землетруси, повені, урагани. Тому людина, не дивлячись на свою інтелектуальну велич, це всього лише комаха у цьому світі, котра мусить також і визнати велич і панування природи, а тому не шкодити їй, а оберігати її та любити.
Я – людина. Одна з мільярдів. Ми всі разом будуємо наш спільний дім. Прикро, що в світі є місця, де йде війна і людське життя не вартує нічого. Було життя – і немає життя. Вдруге його нам ніхто не подарує. Люди забувають про це, ними керують якісь матеріальні цінності, жага збагачення, жага влади, впливовості.
Такі люди втрачають все людське. Але найгірше те, що страждають в цьому випадку і ті, хто не є такими, а просто є жертвами обставин.
Людина – велична, а одночасно і мізерна істота. Піддавшись одного разу внутрішнім тваринним інстинктам, вона вже назавжди втрачає людську подобу і на своєму шляху прагне лише все винищити. Такі люди псують життя іншим. Але я вірю, що добрих людей на світі більше, просто добрі справи роблять не так гучно, як війни.
< Предыдущая Следующая >
Способность человека мыслить, приводит к множеству других особенностей человеческого существа. Люди наделены помимо сознания, даром речи, умением чувствовать и анализировать свои действия. Никто больше на земле, да и возможно, во всей вселенной не обладает такими уникальными качествами.
Разум — великий дар, и распорядиться им нужно правильно. По моему мнению, ум сродни редкому таланту. Замечая в ребенке умение красиво и грациозно двигаться, родители старательно развивают талант будущего танцора, видя, какой нежный голос и тонкий слух у малыша, растят прекрасного виртуозного музыканта. Так и сознание человека, требует постоянного развития и самообразования.
Человек, который не стремится изменяться в лучшую сторону, который не пытается развивать свои внутренние качества, обречен на полубессознательное, почти животное существование. И имея внешность и жизнь человека, по сути, им не быть.
Но какие качества должны присутствовать в каждом, чтобы его можно было назвать человеком с большой буквы? В первую очередь, конечно, сопереживание, умение сочувствовать и понимать других людей. Сопереживание и умение ставить себя на место другого, очень ценный дар. Он помогает развивать в человеке не только любовь ко всему живому, доброту или уважение, но и воспитанность, стойкость и внутреннюю силу. Настоящий человек, всегда готов проявить терпение и заботу, оказать поддержку и помочь нуждающемуся.
Есть еще одно качество, отличающее достойного человека. Такой человек живет осознанно и со вкусом, получая удовольствие от каждого прожитого дня. Он знает, зачем живет и видит глубокий смысл в своем существовании. К сожалению, сегодня многие живут бездумно, крутясь в круговороте ежедневных мелких дел, или просто впадают в тоску и бездействие, так как не видят смысла в своей жизни. Но стоит только перестать жалеть себя и попытаться сделать мир вокруг чуть-чуть лучше, как жизнь обязательно заиграет новыми красками и станет невероятно интересной.
Мне часто приходится задумываться о том, являюсь ли я человеком? Имею ли право, так себя называть? Чтобы отбросить сомнения, я начинаю следить за собой. Стараюсь больше читать и узнавать нового, стремлюсь овладеть незнакомыми навыками и умениями, а также, всегда помогаю окружающим. Ведь, это совсем несложно. Достаточно, уступить пожилому человеку место в транспорте, не пройти мимо брошенного голодного щенка и помочь донести тяжелые сумки дряхлой бабушке, и вот, ты уже можешь быть уверен, что поступил, как настоящий человек.
Я убежден, эти качества позволят мне стать личностью и твердо говорить о себе: «Я человек!».
Світ постійно змінюється, в кращу чи гіршу сторону, але разом з ним постійно змінюється і людина. Кожне покоління людей відрізняється від попереднього дуже багатьма ознаками. Зараз найпоширеніша думка, що покоління змінюються кожні 25 років. Я погоджуюсь з цим, адже цей вік – це вже початок зрілості, людина і її світогляд вже сформовані. Кожне покоління крім зовнішніх ознак в першу чергу відрізняється цінностями, поглядами на світ і на суспільство, способом мислення. В цьому і головна причина постійних непорозумінь між батьками й дітьми.
Сучасна людина зазнала багатьох змін, і вони були досить різкими. Наше життя полегшилось з одного боку. В першу чергу це стрімка автоматизація праці, особливо в побуті. Тепер людині не обов’язково виживати серед дикої природи, багато працювати щоб створити мінімальний комфорт для життя. Побутова техніка взяла на себе багато роботи. Звісно змінились поняття моди, зовнішньо ми відрізняємось від попередніх поколінь. Але найголовніші зміни стались в нашій голові – у світогляді й в способі мислення.
З’явилось більше свободи, більше можливостей щоб реалізувати себе. Потрібне лише бажання, прагнення до дій. На жаль у сучасної людини з мотивацією погано. Це помітно по великій масі різних курсів, книг, відеофільмів, створених для мотивації до дії. Але ми забуваємо що раніше цього не було і люди обходились без цього, долаючи набагато важчі життєві труднощі. Справа в тім, що людина цінить тільки, те що важко добуто і важко досяжне. Зараз багато чого нам легко доступно, але ми не бачимо в цьому сенсу.
Але найбільшою трагедією сучасної людини я вважаю інформаційний бум. З винаходом інтернету та інших технології інформація почала поширюватись зі швидкістю вірусу. Вона ллється на сучасну людину звідусіль і цьому неможливо протистояти, якщо ти живеш в суспільстві. Тут звісно є великі плюси: наприклад вільний доступ через інтернет до цілих бібліотек цінної літератури, дистанційне спілкування та інше. Так думали, коли інтернет тільки входив в наше життя. Сьогодні, інтернет вже стійко увійшов в наше життя, і от те що ми бачимо не зовсім те що очікувалось. Вільний і загальний доступ до знань не тільки не підняв рівень освіченості населення, а й навіть знецінив знання. Тут знову ж таки справа в тім, що людина цінить тільки те що важкодоступне. Знання мають велику цінність, якщо вони подібні таємницям, які важко розкрити.
На даний час на Землі проживає приблизно сім мільярдів людей. Вони вчаться, працюють, дружать. Але часто можна почути таке словосполучення як «справжня людина». Що ж означає цей вислів?
На мою в думку поняття «справжньої людини» входить багато дуже важливих для кожного якостей і рис характеру. По-перше, справжня людина повинна бути чесною та справедливою до всіх навколо. Така людина вміє допомогти в складній ситуацій навіть тоді, коли з іншою людиною вона знаходиться в не дуже гарних стосунках.
Справжня людина вміє дружити: вона завжди відкладе себе та свої справи, щоб допомогти другові, заступитися за нього. Для неї дружба завжди на першому місці. Така людина обов’язково має в собі такі риси характеру як хоробрість, мужність та відвагу. Якщо потрібно, вона завжди вступиться за того, кого ображають, навіть якщо прийдеться попасти під удар.
Справжній людині незнайомі такі слова як хитрість, злопам’ятність, недобросердність. Також ця людина завжди розуміюча, вона може увійти у чуже положення, піти на зустріч, коли цього потребує ситуація. Вона має свою думку, вміє ії відстоювати, але разом з цим вміє вислухати і думку опонента. Вона впевнена в собі, але при цьому не нагліє, та коли треба може бути скромною та тихою. Важливо відмітити, що вона завжди людяна та відноситься до інших якомога краще та людяніше. Вона не зобов’язана бути альтруїстом, але якщо потребується ії участь, завжди прийде на допомогу, навіть якщо вона в конфлікті з цією людиною.
На жаль, не кожну людину можна назвати справжньою, бо зараз у світі багато людей, серед яких є як добрі, так і погані. Кожен повинен вміти розрізняти таких людей, а також виховувати в собі усі якості справжньої людини. Тут перелічені далеко не всі риси, присущі такій людині, насправді їх набагато більше, і я вважаю, що вони мають бути у кожному з нас!
Деякі мої однокласники вже вирішили, ким стануть в майбутньому. Одні хочуть бути економістами і адвокатами, бо це престижно і модно, інші – програмістами, бо це високооплачувана робота. А я вважаю, що треба обирати таку професію, яка була б тобі до душі. Мене дуже захоплює професія журналіста, особливо спеціального кореспондента. Людина, яка обрала цей фах, має бути розумною і вміти формулювати свою думку, а також чесною, щоб справедливо висвітлювати події. Але свобода слова можлива лише у незалежній і демократичній країні, якою стала наша Батьківщина у 1991 р. Ця професія для мужньої людини, яка не розгубиться у надзвичайній ситуації, адже спецкори дуже часто ведуть репортажі з гарячих точок. В наш час ця професія стала особливо актуальною і потрібною через надзвичайну загрозу світового тероризму. Я знаю, що для того, щоб стати журналістом, треба багато вчитися. Необхідно не тільки добре володіти українською мовою, а й знати кілька іноземних, щоб вміти спілкуватися з людьми з інших країн, якщо знадобиться. Я вчу англійську і німецьку мови, займаюсь спортом – туризмом, щоб підготувати себе фізично. Я впевнений, що обрав цікаву і потрібну людям професію, і готовий наполегливо працювати, щоб стати журналістом.
Я довго думала, про кого написати твір на тему Людина, яка мені подобається. Думала писати про подругу, з якою ми дружимо давно. Вона чудова і їй можна наслідувати. Хотіла, написати про бабусю чи дідуся, яких я дуже люблю. Згадала про вихователя дитячого садка, але потім вирішила свій твір: Людина, яка мені подобається, присвятити мамі.
Якщо говорити в цілому про людей, і про те які люди мені подобаються, то тут я б виділила цілеспрямованих людей, добрих, позитивно дивляться на життя, чуйних, чесних, начитаних і культурних. Людей, що прагнуть до поставлених цілей, прагнуть до їх досягнення. Таким людям хочеться наслідувати, на таких людей хочеться бути схожим і саме такою людиною є моя мама.
Мама – це мій найкращий друг, який з півслова мене розуміє. Вона читає мене, як розкриту книгу. Їй навіть не потрібно говорити, коли мені погано або добре, вона все бачить. Якщо мені погано, завжди підтримає добрим словом, порадою, справою, своїм теплом і материнською любов’ю. Вона чудова господиня. Я навіть не уявляю, як їй все вдається все встигати, але вона встигає. І в хаті чисто, (але тут ми з сестрою намагаємося допомагати) і їжа смачна готова, і сама завжди красива, доглянута, при цьому у неї знаходиться вільний час для кожного з нас. Мама каже, що вся справа в плануванні свого часу і цього вона мене обов’язково навчить.
Мама моя доброзичлива, вона хороший співрозмовник. У неї багато друзів і подруг, тому в нашому будинку завжди повно гостей. Їх мама із задоволенням приймає і знає, чим здивувати.
Наостанок, в своєму творі людина, яка мені подобається, я скажу, що я дуже хочу в майбутньому стати точно такий же мамою для своїх діток. Мені хочеться стати такою ж господинею, у якій все під контролем, такий же дружиною для чоловіка і такий же справжньою жінкою, як моя мама, красивою, витонченою, ніжною і турботливою.