Пишаюся я однією справою, але мені не дозволяють їм пишатися!
Ми переїхали в новий будинок. Будівельники, звичайно, прибрали за собою, але цей будівельний пил… противний, білий. І справа в тому, що прибиральниці для нашого під’їзду поки ніяк не могли знайти. Загалом, ось-ось свято має бути (Великдень), а у нас в під’їзді все в цій білій пилу. Ну, і ми з вулиці ще Наташа на черевиках … Ось я мама і кажу, мовляв, давай приберемо в під’їзді.
Вона начебто спочатку мене похвалила за ідею, збиралася прибрати, але перед святом, коли вже вдома прибрала, приготувала все, втомилася. І каже, що у неї вже сил немає, нехай сусіди прибирають. Я вирішив організувати суботник. Роздрукував оголошення, повісив на двері під’їзду, що завтра все збираємося. Я сам прокинувся, обмундирувався, вийшов … і нікого! Став в двері дзвонити, ніхто не відкриває. Або відкривають, але кажуть, що колись – інші плани. Тоді я розлютився і сам все прибрав. У медичній масці підмів, підлоги помив. Добре в під’їзді стало!
А мама мене насварила, що я міг надірватися. А ще, що дуже сподівався на людей. У сенсі, я занадто пізно все це придумав, у них, правда, свої платні, тк нічого злитися на сусідів.
Ну, зате, мама знайшла прибиральницю. Тепер ми збираємо їй гроші на зарплату. Але якось теж не дуже бадьоро сусіди гроші приносять. Гаразд, головне, що в під’їзді все чисто і красиво.
Вчинок яким я пишаюсь
Насамперед кожен із нас повинен задуматися про те, чи є в його житті реальний вчинок яким він пишається. Адже у кожного з нас є свої рамки гордості і інших відчутів. Комусь варто пишатися тим що він спас бездомну тваринку від голодної смерті, для іншого це лишень повсягдневна робота якою він аж ніяк не пишається, а робить її залюбки для своїх цілей. Тому перш за все ви повині задуматися чи є на вашому життєвому досвіді речі і вчинки якими ви дійсно можете пишатися.
Вчинок яким можна пиштися несе за собою багато значення. Перш за все це повинен бути добрий вчинок, адже пишатися злом і кривдою не можна. Також цим вчинком ви повинні зробити добро для когось а не для себе, адже саме тоді цей вчинок можна вваати дійсно достойним вашої поваги і поваги оточуючих людей.
Нажаль сьогодення, на мою думку, залишає мало простору для героїчних вчинків, нечасто знайдеться гідний приклад для наслідування. Також правдою являється те що людина яка дійсно здійснила хороший і вартий уваги героїчний вчинок ніколи не готова це визнати, адже дійсно на геройські вчинки здатна гідна, смілива і скромна людина. Саме тому я вважаю, що пишатися вчинком, хай і дуже правильним, дещо зарозуміло і високомірно, що насправді не дуже красиво.
В цілому, поважати себе за вчинок яким можна пишатися допустимо, але перш за все ви повинні робити це в собі і не виказувати гордість за себе іншим. Якщо цей вчинок дійсний вартий уваги і поваги, то оточуючі обовязково так чи інакше зможуть його оцінити по справедливості.
Саме тому як можна частіше здійснюйте вчинки якими дійсно варто пишатися, адже ви насправді цього заслуговуєте. Також не гайте свого часу і помогайте іншим.
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся подано в якості приклада. Ви можете використовувати елементи твору при самостійному написанні Твору на тему Вчинок, яким я пишаюся. Радимо завітати на сторінку Твір на тему, де є корисні поради для написання твору
Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох— і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. Мій дідусь і тато вкопували лавочки; з ЖЕКа привезли устаткування для дитячого майданчика, ми разом з його працівниками установлювали гойдалки, грибки, шведську стінку. Поставили також найпростіші снаряди для гімнастики. Але мені дуже хотілося зробити щось самому. Вдома ми вирішили, що добре було б посадити своє сімейне дерево. Мама сказала: “Нехай це буде берізка”. Але де взяти саджанець?
Нам сказали, що саджанець можна купити просто в ЖЕКу, але там пояснили, що його можуть дати й безкоштовно, якщо наша родина погодиться посадити не одне деревце, а декілька. Адже в обов’язки ЖЕКа входить стежити не тільки за схоронністю будинків, але й за озелененням дворів.
Ми погодилися посадити кілька дерев. Я копав лунки, носив воду. Пройшло кілька місяців, берізки прийнялися, і ми доглядали за ними, стежили за тим, щоб їх не зламали. Біля одного дерева навіть укопали табличку, де сказано, що берізки знаходяться під охороною родини Петренко.
Я пишаюся тим, що ми зробили добру справу для себе і для людей.
Михайлова Проверочные и тренировочные работы. 4 класс Русский язык.
Стр. 6 упр.2
Помогите умоляюю!!
Заранее спасибо)!
Синквейн по обществознанию на тему ,,Отношения между людьми”
осы есептин шешуи керек
приведите примеры названий и символов химических элементов
Как оформляются абзацы на письме?
?6,16x+14+6,7=(12+6,7)?8,16x
Реши линейное уравнение, буду благодарен.
Помогите написать письмо другу на тему как я провел свой день рождения.
перевести на английский:1.Я звонил тебе вчера,но ты не ответил.-Да,я вчера гулял в это время.Я гулял два часа перед сном.2.Когда бы Лиза ни готовила, она всегда готовит прекрасно. 3. Ты сыграешь на гитаре, когда я буду петь?4.Металлы плавятся при высоких температурах.5.-Где ты купила эту ручку?-Я не помню.-А зачем т её купила?-Я слышала что такие ручки хорошо пишут. 6. Джон почти никогда не ходит на стадион. 7. Вчера у меня был удивительный день: что бы я ни делала, у меня прекрасно получалось. Я закончила сочинение, купила маме подарок и сама сделала открытку к ее дню рождения. 8. Когда мы жили у бабушки, мы обычно ели овсянку на завтрак. 9. Мне сказали, что он предпочитает французский итальянскому. 10. Когда ты ходила в библиотеку в последний раз?
между какими двумя ближайшими натуральными числами находится число(картинка)
ответ запишите в виде двойного неравенства
Что изучают разделы науки о русском языке?
ВЧИНОК ЯКИМ Я ПИШАЮСЬ
Напевно в житті кожної людини є вчинки, якими він пишається і є такі, за які безмежно соромно.Люди здійснюють різні вчинки – під впливом обставин, за велінням душі, тому що так прийнято, та хіба мало чому. І я, звичайно, не виняток.Порившись в своєму минулому я із задоволенням виявила що вчинків, якими я в принципі можу пишається скоєно чимало – від наполегливої ??багатомісячної боротьби за життя підібраною вмираючої собаки до благополучно завершилася реанімації сторонньої людини, від досягнень на роботі (так, можна пишатися і цим, коли тобі протистоїть твоє ж начальство а ти повинен захищати співробітників) до благодійності … Але … Є одне АЛЕ!Доросла людина робить добрі, добрі вчинки, все-таки усвідомлюючи, що живе в соціумі, і що про його вчинок все одно стане комусь відомо – нехай навіть комусь одному. І людина, здійснюючи добрі справи, все одно знає, що його хтось схвалить, хтось похвалить. Так от чи можна вважати такі вчинки абсолютно безкорисливими, і чи можна в силу такого лукавства стовідсотково пишатися ними?І тут я згадала один випадок, і зрозуміла – так, це те, чим я можу пишатися! Можу пишатися, бо була дитиною, бо не оглядалася на інших, не позувала, мене не цікавило громадську думку. Тому що найщиріші вчинки роблять саме діти.Я тоді була ще маленькою – всього 8 років. І я тільки-тільки навчилася плавати. Ми всією сімєю поїхали на море, і там я подружилася зі своєю ровесницею.Напевно всі діти знають як це здорово – сісти попою в надувний круг і весело гойдатися на хвилях. Так вчинила і моя нова подруга – села в коло і відпливла від берега. Хвилин через 10 я з жахом виявила, що її відносить у море – вона вже майже допливла до буйків, і її відносило все далі і далі. Я в той момент, не роздумуючи, кинулася плисти за нею. Я погано плавала, але подумала, що якщо я її наздожену, зможу взятися за коло і відбуксує її до берега. Звичайно, доплисти я не змогла, але все закінчилося добре, нас все-таки помітило доросле населення.Так от, в той момент я не бажала чийогось схвалення, я просто хотіла врятувати ту дівчинку, тому я можу по-справжньому пишатися цим вчинком!
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
вчинок яким я пишаюся твир
Ответы:
ВЧИНОК ЯКИМ Я ПИШАЮСЬ
Напевно в житті кожної людини є вчинки, якими він пишається і є такі, за які безмежно соромно.Люди здійснюють різні вчинки – під впливом обставин, за велінням душі, тому що так прийнято, та хіба мало чому. І я, звичайно, не виняток.Порившись в своєму минулому я із задоволенням виявила що вчинків, якими я в принципі можу пишається скоєно чимало – від наполегливої ??багатомісячної боротьби за життя підібраною вмираючої собаки до благополучно завершилася реанімації сторонньої людини, від досягнень на роботі (так, можна пишатися і цим, коли тобі протистоїть твоє ж начальство а ти повинен захищати співробітників) до благодійності … Але … Є одне АЛЕ!Доросла людина робить добрі, добрі вчинки, все-таки усвідомлюючи, що живе в соціумі, і що про його вчинок все одно стане комусь відомо – нехай навіть комусь одному. І людина, здійснюючи добрі справи, все одно знає, що його хтось схвалить, хтось похвалить. Так от чи можна вважати такі вчинки абсолютно безкорисливими, і чи можна в силу такого лукавства стовідсотково пишатися ними?І тут я згадала один випадок, і зрозуміла – так, це те, чим я можу пишатися! Можу пишатися, бо була дитиною, бо не оглядалася на інших, не позувала, мене не цікавило громадську думку. Тому що найщиріші вчинки роблять саме діти.Я тоді була ще маленькою – всього 8 років. І я тільки-тільки навчилася плавати. Ми всією сім’єю поїхали на море, і там я подружилася зі своєю ровесницею.Напевно всі діти знають як це здорово – сісти попою в надувний круг і весело гойдатися на хвилях. Так вчинила і моя нова подруга – села в коло і відпливла від берега. Хвилин через 10 я з жахом виявила, що її відносить у море – вона вже майже допливла до буйків, і її відносило все далі і далі. Я в той момент, не роздумуючи, кинулася плисти за нею. Я погано плавала, але подумала, що якщо я її наздожену, зможу взятися за коло і відбуксує її до берега. Звичайно, доплисти я не змогла, але все закінчилося добре, нас все-таки помітило доросле населення.Так от, в той момент я не бажала чийогось схвалення, я просто хотіла врятувати ту дівчинку, тому я можу по-справжньому пишатися цим вчинком!
Михайлова Проверочные и тренировочные работы. 4 класс Русский язык.
Стр. 6 упр.2
Помогите умоляюю!!
Заранее спасибо)!
Синквейн по обществознанию на тему ,,Отношения между людьми”
осы есептин шешуи керек
приведите примеры названий и символов химических элементов
Как оформляются абзацы на письме?
?6,16x+14+6,7=(12+6,7)?8,16x
Реши линейное уравнение, буду благодарен.
Помогите написать письмо другу на тему как я провел свой день рождения.
перевести на английский:1.Я звонил тебе вчера,но ты не ответил.-Да,я вчера гулял в это время.Я гулял два часа перед сном.2.Когда бы Лиза ни готовила, она всегда готовит прекрасно. 3. Ты сыграешь на гитаре, когда я буду петь?4.Металлы плавятся при высоких температурах.5.-Где ты купила эту ручку?-Я не помню.-А зачем т её купила?-Я слышала что такие ручки хорошо пишут. 6. Джон почти никогда не ходит на стадион. 7. Вчера у меня был удивительный день: что бы я ни делала, у меня прекрасно получалось. Я закончила сочинение, купила маме подарок и сама сделала открытку к ее дню рождения. 8. Когда мы жили у бабушки, мы обычно ели овсянку на завтрак. 9. Мне сказали, что он предпочитает французский итальянскому. 10. Когда ты ходила в библиотеку в последний раз?
между какими двумя ближайшими натуральными числами находится число(картинка)
ответ запишите в виде двойного неравенства
Что изучают разделы науки о русском языке?
Вчинок, яким я пишаюся (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література. Шкільний твір.
Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох — і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. Мій дідусь і тато вкопували лавочки; з ЖЕКа привезли устаткування для дитячого майданчика, ми разом з його працівниками установлювали гойдалки, грибки, шведську стінку. Поставили також найпростіші снаряди для гімнастики. Але мені дуже хотілося зробити щось самому. Вдома ми вирішили, що добре було б посадити своє сімейне дерево. Мама сказала: «Нехай це буде берізка». Але де взяти саджанець?
Нам сказали, що саджанець можна купити просто в ЖЕКу, але там пояснили, що його можуть дати й безкоштовно, якщо наша родина погодиться посадити не одне деревце, а декілька. Адже в обов’язки ЖЕКа входить стежити не тільки за схоронністю будинків, але й за озелененням дворів.
Ми погодилися посадити кілька дерев. Я копав лунки, носив воду. Пройшло кілька місяців, берізки прийнялися, і ми доглядали за ними, стежили за тим, щоб їх не зламали. Біля одного дерева навіть укопали табличку, де сказано, що берізки знаходяться під охороною родини Петренко.
Я пишаюся тим, що ми зробили добру справу для себе і для людей.
Вчинок, яким я пишаюся (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література. Шкільний твір.
Повернутися на сторінку Твори з розвитку мовлення Вас можуть зацікавити:
Будьмо добрішими! (Твір-роздум).
Бути вихованим — це означає… (Твір-роздум).
Важко або легко робити добро? (Твір-роздум).
Вчинок, за який мені соромно… (Твір-роздум).
Вчинок, яким я пишаюся (Твір-роздум).
Гуманність (Твір-роздум).
Добре слово (Твір-роздум).
Допомога (Твір-спогад з елементами роздуму).
Жаль. Чи є йому місце в нашому житті? (Твір-роздум).
Заздрість (Твір-роздум).
Інтелігентність… що це таке? (Твір-роздум).
Користь сміху (Твір-роздум).
Краса зовнішня і внутрішня (Твір-опис).
Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки (Твір-роздум).
Милосердя (Твір-роздум з цитуванням).
Найважче — це творення себе (Твір-роздум).
Перемогла справедливість? (Твір-розповідь з елементами переказу)
Поспішайте робити добро (Твір-роздум).
Поспішайте робити добро! (Твір-роздум).
Приклад стійкості духу (Твір-роздум).
Розуміння (Твір-роздум з елементами цитування).
Сила… (Твір-роздум).
Скромність — прикраса мудрості (Твір-роздум).
Справжня краса людини (Твір-роздум).
Толерантність (Твір-роздум з елементами дослідження публіцистичного характеру).
Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає (Твір-роздум).
Що означає сьогодні бути джентльменом? (Твір-роздум).
Що прикрашає людину? (Твір-роздум).
Як я розумію благородство (Твір-роздум).
Як я розумію патріотизм (Твір-роздум).
Яким є сучасний інтелігент? (Твір-роздум).
Якщо не я, то хто? (Твір-роздум).
30.01.2016 02:39
Naukov zapiski Hark vs?kogo nac onal?nogo pedagog cnogo un versitetu L teraturoznavstvo. ПРОЗА Л. Я. ГУРЕВИЧ В КОНТЕКСТЕ. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти. Сочинения на русском. Твір «Вчинок, яким я пишаюся.
Твір-опис процесу праці «Я готую улюблену страву» Твір на тему «Характер. Сочинение на тему «Весна в городе» Твір «Вчинок, яким я пишаюся.
Твори на вільну тему – Училка.
КГБ: Я (Романтика) Миколи Хвильового: спiввiдношення автора.
Твір на тему – Gorodenok.com.
Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум) – твори на нелітературні.
Святослав Вакарчук: Індивідуальності не схильні збиватися у…
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум) – твори з…
На русском: Краткие содержания | Сочинения: Русская литература. Шкільний учнівський твір на тему Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум). Сочинения на свободную тему » Поступок, которым я горжусь. твир роздум поступок твир вчинок яким я пишаюся сочинение хорошие поступки.
Поступок, которым я горжусь (сочинение-рассуждение) | краткое.
Але я нікому ні в чому не відмовляю — знизав плечима хлопець — Просять. Твір на тему «Як я провів літо» Твір на тему «Вчинок, яким я пишаюся. В 15 лет я мечтала. сдавать итоговые сочинения выпускники школ будут по… Сочинение вчинок яким я пишаюсь Сочинение. Сочинение по картине художника и е репин пушкин на лицейском экзамени Мирослав князев.
На русском: Краткие содержания | Сочинения: Русская литература: Зарубежная литература: По. Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум).
Підтримати Росію? | DOU.
Я о, где его сочинения публиковались ведущими издательствамии. яким було.
Гость
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
Ответ ни кто не комментировал
Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох- і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі.
Мій дідусь і тато вкопували лавочки; з ЖЕКа привезли устаткування для дитячого майданчика, ми разом з його працівниками установлювали гойдалки, грибки, шведську стінку. Поставили також найпростіші снаряди для гімнастики. Але мені дуже хотілося зробити щось самому. Вдома ми вирішили, що добре було б посадити своє сімейне дерево. Мама сказала: «Нехай це буде берізка». Але де взяти саджанець?
Нам сказали, що саджанець можна купити просто в ЖЕКу, але там пояснили, що його можуть дати й безкоштовно, якщо наша родина погодиться посадити не одне деревце, а декілька. Адже в обов’язки ЖЕКа входить стежити не тільки за схоронністю будинків, але й за озелененням дворів.
Ми погодилися посадити кілька дерев. Я копав лунки, носив воду. Пройшло кілька місяців, берізки прийнялися, і ми доглядали за ними, стежили за тим, щоб їх не зламали. Біля одного дерева навіть укопали табличку, де сказано, що берізки знаходяться під охороною родини Петренко.
Я пишаюся тим, що ми зробили добру справу для себе і для людей.
Пишаюся я однією справою, але мені не дозволяють їм пишатися!
Ми переїхали в новий будинок. Будівельники, звичайно, прибрали за собою, але цей будівельний пил… противний, білий. І справа в тому, що прибиральниці для нашого під’їзду поки ніяк не могли знайти. Загалом, ось-ось свято має бути (Великдень), а у нас в під’їзді все в цій білій пилу. Ну, і ми з вулиці ще Наташа на черевиках … Ось я мама і кажу, мовляв, давай приберемо в під’їзді.
Вона начебто спочатку мене похвалила за ідею, збиралася прибрати, але перед святом, коли вже вдома прибрала, приготувала все, втомилася. І каже, що у неї вже сил немає, нехай сусіди прибирають. Я вирішив організувати суботник. Роздрукував оголошення, повісив на двері під’їзду, що завтра все збираємося. Я сам прокинувся, обмундирувався, вийшов … і нікого! Став в двері дзвонити, ніхто не відкриває. Або відкривають, але кажуть, що колись – інші плани. Тоді я розлютився і сам все прибрав. У медичній масці підмів, підлоги помив. Добре в під’їзді стало!
А мама мене насварила, що я міг надірватися. А ще, що дуже сподівався на людей. У сенсі, я занадто пізно все це придумав, у них, правда, свої платні, тк нічого злитися на сусідів.
Ну, зате, мама знайшла прибиральницю. Тепер ми збираємо їй гроші на зарплату. Але якось теж не дуже бадьоро сусіди гроші приносять. Гаразд, головне, що в під’їзді все чисто і красиво.
Вчинок яким я пишаюсь
Насамперед кожен із нас повинен задуматися про те, чи є в його житті реальний вчинок яким він пишається. Адже у кожного з нас є свої рамки гордості і інших відчутів. Комусь варто пишатися тим що він спас бездомну тваринку від голодної смерті, для іншого це лишень повсягдневна робота якою він аж ніяк не пишається, а робить її залюбки для своїх цілей. Тому перш за все ви повині задуматися чи є на вашому життєвому досвіді речі і вчинки якими ви дійсно можете пишатися.
Вчинок яким можна пиштися несе за собою багато значення. Перш за все це повинен бути добрий вчинок, адже пишатися злом і кривдою не можна. Також цим вчинком ви повинні зробити добро для когось а не для себе, адже саме тоді цей вчинок можна вваати дійсно достойним вашої поваги і поваги оточуючих людей.
Нажаль сьогодення, на мою думку, залишає мало простору для героїчних вчинків, нечасто знайдеться гідний приклад для наслідування. Також правдою являється те що людина яка дійсно здійснила хороший і вартий уваги героїчний вчинок ніколи не готова це визнати, адже дійсно на геройські вчинки здатна гідна, смілива і скромна людина. Саме тому я вважаю, що пишатися вчинком, хай і дуже правильним, дещо зарозуміло і високомірно, що насправді не дуже красиво.
В цілому, поважати себе за вчинок яким можна пишатися допустимо, але перш за все ви повинні робити це в собі і не виказувати гордість за себе іншим. Якщо цей вчинок дійсний вартий уваги і поваги, то оточуючі обовязково так чи інакше зможуть його оцінити по справедливості.
Саме тому як можна частіше здійснюйте вчинки якими дійсно варто пишатися, адже ви насправді цього заслуговуєте. Також не гайте свого часу і помогайте іншим.
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся подано в якості приклада. Ви можете використовувати елементи твору при самостійному написанні Твору на тему Вчинок, яким я пишаюся. Радимо завітати на сторінку Твір на тему, де є корисні поради для написання твору
Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох— і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. Мій дідусь і тато вкопували лавочки; з ЖЕКа привезли устаткування для дитячого майданчика, ми разом з його працівниками установлювали гойдалки, грибки, шведську стінку. Поставили також найпростіші снаряди для гімнастики. Але мені дуже хотілося зробити щось самому. Вдома ми вирішили, що добре було б посадити своє сімейне дерево. Мама сказала: “Нехай це буде берізка”. Але де взяти саджанець?
Нам сказали, що саджанець можна купити просто в ЖЕКу, але там пояснили, що його можуть дати й безкоштовно, якщо наша родина погодиться посадити не одне деревце, а декілька. Адже в обов’язки ЖЕКа входить стежити не тільки за схоронністю будинків, але й за озелененням дворів.
Ми погодилися посадити кілька дерев. Я копав лунки, носив воду. Пройшло кілька місяців, берізки прийнялися, і ми доглядали за ними, стежили за тим, щоб їх не зламали. Біля одного дерева навіть укопали табличку, де сказано, що берізки знаходяться під охороною родини Петренко.
Я пишаюся тим, що ми зробили добру справу для себе і для людей.
Михайлова Проверочные и тренировочные работы. 4 класс Русский язык.
Стр. 6 упр.2
Помогите умоляюю!!
Заранее спасибо)!
Синквейн по обществознанию на тему ,,Отношения между людьми”
осы есептин шешуи керек
приведите примеры названий и символов химических элементов
Как оформляются абзацы на письме?
?6,16x+14+6,7=(12+6,7)?8,16x
Реши линейное уравнение, буду благодарен.
Помогите написать письмо другу на тему как я провел свой день рождения.
перевести на английский:1.Я звонил тебе вчера,но ты не ответил.-Да,я вчера гулял в это время.Я гулял два часа перед сном.2.Когда бы Лиза ни готовила, она всегда готовит прекрасно. 3. Ты сыграешь на гитаре, когда я буду петь?4.Металлы плавятся при высоких температурах.5.-Где ты купила эту ручку?-Я не помню.-А зачем т её купила?-Я слышала что такие ручки хорошо пишут. 6. Джон почти никогда не ходит на стадион. 7. Вчера у меня был удивительный день: что бы я ни делала, у меня прекрасно получалось. Я закончила сочинение, купила маме подарок и сама сделала открытку к ее дню рождения. 8. Когда мы жили у бабушки, мы обычно ели овсянку на завтрак. 9. Мне сказали, что он предпочитает французский итальянскому. 10. Когда ты ходила в библиотеку в последний раз?
между какими двумя ближайшими натуральными числами находится число(картинка)
ответ запишите в виде двойного неравенства
Что изучают разделы науки о русском языке?
ВЧИНОК ЯКИМ Я ПИШАЮСЬ
Напевно в житті кожної людини є вчинки, якими він пишається і є такі, за які безмежно соромно.Люди здійснюють різні вчинки – під впливом обставин, за велінням душі, тому що так прийнято, та хіба мало чому. І я, звичайно, не виняток.Порившись в своєму минулому я із задоволенням виявила що вчинків, якими я в принципі можу пишається скоєно чимало – від наполегливої ??багатомісячної боротьби за життя підібраною вмираючої собаки до благополучно завершилася реанімації сторонньої людини, від досягнень на роботі (так, можна пишатися і цим, коли тобі протистоїть твоє ж начальство а ти повинен захищати співробітників) до благодійності … Але … Є одне АЛЕ!Доросла людина робить добрі, добрі вчинки, все-таки усвідомлюючи, що живе в соціумі, і що про його вчинок все одно стане комусь відомо – нехай навіть комусь одному. І людина, здійснюючи добрі справи, все одно знає, що його хтось схвалить, хтось похвалить. Так от чи можна вважати такі вчинки абсолютно безкорисливими, і чи можна в силу такого лукавства стовідсотково пишатися ними?І тут я згадала один випадок, і зрозуміла – так, це те, чим я можу пишатися! Можу пишатися, бо була дитиною, бо не оглядалася на інших, не позувала, мене не цікавило громадську думку. Тому що найщиріші вчинки роблять саме діти.Я тоді була ще маленькою – всього 8 років. І я тільки-тільки навчилася плавати. Ми всією сімєю поїхали на море, і там я подружилася зі своєю ровесницею.Напевно всі діти знають як це здорово – сісти попою в надувний круг і весело гойдатися на хвилях. Так вчинила і моя нова подруга – села в коло і відпливла від берега. Хвилин через 10 я з жахом виявила, що її відносить у море – вона вже майже допливла до буйків, і її відносило все далі і далі. Я в той момент, не роздумуючи, кинулася плисти за нею. Я погано плавала, але подумала, що якщо я її наздожену, зможу взятися за коло і відбуксує її до берега. Звичайно, доплисти я не змогла, але все закінчилося добре, нас все-таки помітило доросле населення.Так от, в той момент я не бажала чийогось схвалення, я просто хотіла врятувати ту дівчинку, тому я можу по-справжньому пишатися цим вчинком!
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
вчинок яким я пишаюся твир
Ответы:
ВЧИНОК ЯКИМ Я ПИШАЮСЬ
Напевно в житті кожної людини є вчинки, якими він пишається і є такі, за які безмежно соромно.Люди здійснюють різні вчинки – під впливом обставин, за велінням душі, тому що так прийнято, та хіба мало чому. І я, звичайно, не виняток.Порившись в своєму минулому я із задоволенням виявила що вчинків, якими я в принципі можу пишається скоєно чимало – від наполегливої ??багатомісячної боротьби за життя підібраною вмираючої собаки до благополучно завершилася реанімації сторонньої людини, від досягнень на роботі (так, можна пишатися і цим, коли тобі протистоїть твоє ж начальство а ти повинен захищати співробітників) до благодійності … Але … Є одне АЛЕ!Доросла людина робить добрі, добрі вчинки, все-таки усвідомлюючи, що живе в соціумі, і що про його вчинок все одно стане комусь відомо – нехай навіть комусь одному. І людина, здійснюючи добрі справи, все одно знає, що його хтось схвалить, хтось похвалить. Так от чи можна вважати такі вчинки абсолютно безкорисливими, і чи можна в силу такого лукавства стовідсотково пишатися ними?І тут я згадала один випадок, і зрозуміла – так, це те, чим я можу пишатися! Можу пишатися, бо була дитиною, бо не оглядалася на інших, не позувала, мене не цікавило громадську думку. Тому що найщиріші вчинки роблять саме діти.Я тоді була ще маленькою – всього 8 років. І я тільки-тільки навчилася плавати. Ми всією сім’єю поїхали на море, і там я подружилася зі своєю ровесницею.Напевно всі діти знають як це здорово – сісти попою в надувний круг і весело гойдатися на хвилях. Так вчинила і моя нова подруга – села в коло і відпливла від берега. Хвилин через 10 я з жахом виявила, що її відносить у море – вона вже майже допливла до буйків, і її відносило все далі і далі. Я в той момент, не роздумуючи, кинулася плисти за нею. Я погано плавала, але подумала, що якщо я її наздожену, зможу взятися за коло і відбуксує її до берега. Звичайно, доплисти я не змогла, але все закінчилося добре, нас все-таки помітило доросле населення.Так от, в той момент я не бажала чийогось схвалення, я просто хотіла врятувати ту дівчинку, тому я можу по-справжньому пишатися цим вчинком!
Михайлова Проверочные и тренировочные работы. 4 класс Русский язык.
Стр. 6 упр.2
Помогите умоляюю!!
Заранее спасибо)!
Синквейн по обществознанию на тему ,,Отношения между людьми”
осы есептин шешуи керек
приведите примеры названий и символов химических элементов
Как оформляются абзацы на письме?
?6,16x+14+6,7=(12+6,7)?8,16x
Реши линейное уравнение, буду благодарен.
Помогите написать письмо другу на тему как я провел свой день рождения.
перевести на английский:1.Я звонил тебе вчера,но ты не ответил.-Да,я вчера гулял в это время.Я гулял два часа перед сном.2.Когда бы Лиза ни готовила, она всегда готовит прекрасно. 3. Ты сыграешь на гитаре, когда я буду петь?4.Металлы плавятся при высоких температурах.5.-Где ты купила эту ручку?-Я не помню.-А зачем т её купила?-Я слышала что такие ручки хорошо пишут. 6. Джон почти никогда не ходит на стадион. 7. Вчера у меня был удивительный день: что бы я ни делала, у меня прекрасно получалось. Я закончила сочинение, купила маме подарок и сама сделала открытку к ее дню рождения. 8. Когда мы жили у бабушки, мы обычно ели овсянку на завтрак. 9. Мне сказали, что он предпочитает французский итальянскому. 10. Когда ты ходила в библиотеку в последний раз?
между какими двумя ближайшими натуральными числами находится число(картинка)
ответ запишите в виде двойного неравенства
Что изучают разделы науки о русском языке?
Вчинок, яким я пишаюся (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література. Шкільний твір.
Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох — і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. Мій дідусь і тато вкопували лавочки; з ЖЕКа привезли устаткування для дитячого майданчика, ми разом з його працівниками установлювали гойдалки, грибки, шведську стінку. Поставили також найпростіші снаряди для гімнастики. Але мені дуже хотілося зробити щось самому. Вдома ми вирішили, що добре було б посадити своє сімейне дерево. Мама сказала: «Нехай це буде берізка». Але де взяти саджанець?
Нам сказали, що саджанець можна купити просто в ЖЕКу, але там пояснили, що його можуть дати й безкоштовно, якщо наша родина погодиться посадити не одне деревце, а декілька. Адже в обов’язки ЖЕКа входить стежити не тільки за схоронністю будинків, але й за озелененням дворів.
Ми погодилися посадити кілька дерев. Я копав лунки, носив воду. Пройшло кілька місяців, берізки прийнялися, і ми доглядали за ними, стежили за тим, щоб їх не зламали. Біля одного дерева навіть укопали табличку, де сказано, що берізки знаходяться під охороною родини Петренко.
Я пишаюся тим, що ми зробили добру справу для себе і для людей.
Вчинок, яким я пишаюся (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література. Шкільний твір.
Повернутися на сторінку Твори з розвитку мовлення
Вас можуть зацікавити:
Будьмо добрішими! (Твір-роздум).
Бути вихованим — це означає… (Твір-роздум).
Важко або легко робити добро? (Твір-роздум).
Вчинок, за який мені соромно… (Твір-роздум).
Вчинок, яким я пишаюся (Твір-роздум).
Гуманність (Твір-роздум).
Добре слово (Твір-роздум).
Допомога (Твір-спогад з елементами роздуму).
Жаль. Чи є йому місце в нашому житті? (Твір-роздум).
Заздрість (Твір-роздум).
Інтелігентність… що це таке? (Твір-роздум).
Користь сміху (Твір-роздум).
Краса зовнішня і внутрішня (Твір-опис).
Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки (Твір-роздум).
Милосердя (Твір-роздум з цитуванням).
Найважче — це творення себе (Твір-роздум).
Перемогла справедливість? (Твір-розповідь з елементами переказу)
Поспішайте робити добро (Твір-роздум).
Поспішайте робити добро! (Твір-роздум).
Приклад стійкості духу (Твір-роздум).
Розуміння (Твір-роздум з елементами цитування).
Сила… (Твір-роздум).
Скромність — прикраса мудрості (Твір-роздум).
Справжня краса людини (Твір-роздум).
Толерантність (Твір-роздум з елементами дослідження публіцистичного характеру).
Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає (Твір-роздум).
Чесність (Твір-роздум).
Чи легко бути вихованим? (Твір-роздум).
Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе (Твір-роздум).
Що люди скажуть? (Твір-роздум).
Що означає бути милосердним (Твір-роздум).
Що означає сьогодні бути джентльменом? (Твір-роздум).
Що прикрашає людину? (Твір-роздум).
Як я розумію благородство (Твір-роздум).
Як я розумію патріотизм (Твір-роздум).
Яким є сучасний інтелігент? (Твір-роздум).
Якщо не я, то хто? (Твір-роздум).
30.01.2016 02:39
Naukov zapiski Hark vs?kogo nac onal?nogo pedagog cnogo un versitetu L teraturoznavstvo. ПРОЗА Л. Я. ГУРЕВИЧ В КОНТЕКСТЕ. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти. Сочинения на русском. Твір «Вчинок, яким я пишаюся.
Твір-опис процесу праці «Я готую улюблену страву» Твір на тему «Характер. Сочинение на тему «Весна в городе» Твір «Вчинок, яким я пишаюся.
Твори на вільну тему – Училка.
КГБ: Я (Романтика) Миколи Хвильового: спiввiдношення автора.
Твір на тему – Gorodenok.com.
Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум) – твори на нелітературні.
Святослав Вакарчук: Індивідуальності не схильні збиватися у…
Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум) – твори з…
На русском: Краткие содержания | Сочинения: Русская литература. Шкільний учнівський твір на тему Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум). Сочинения на свободную тему » Поступок, которым я горжусь. твир роздум поступок твир вчинок яким я пишаюся сочинение хорошие поступки.
Поступок, которым я горжусь (сочинение-рассуждение) | краткое.
Але я нікому ні в чому не відмовляю — знизав плечима хлопець — Просять. Твір на тему «Як я провів літо» Твір на тему «Вчинок, яким я пишаюся. В 15 лет я мечтала. сдавать итоговые сочинения выпускники школ будут по… Сочинение вчинок яким я пишаюсь Сочинение. Сочинение по картине художника и е репин пушкин на лицейском экзамени Мирослав князев.
На русском: Краткие содержания | Сочинения: Русская литература: Зарубежная литература: По. Твір на тему Вчинок, яким я пишаюся (твір-роздум).
Підтримати Росію? | DOU.
Я о, где его сочинения публиковались ведущими издательствамии. яким було.
Гость
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
Ответ ни кто не комментировал
Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох- і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі.
Мій дідусь і тато вкопували лавочки; з ЖЕКа привезли устаткування для дитячого майданчика, ми разом з його працівниками установлювали гойдалки, грибки, шведську стінку. Поставили також найпростіші снаряди для гімнастики. Але мені дуже хотілося зробити щось самому. Вдома ми вирішили, що добре було б посадити своє сімейне дерево. Мама сказала: «Нехай це буде берізка». Але де взяти саджанець?
Нам сказали, що саджанець можна купити просто в ЖЕКу, але там пояснили, що його можуть дати й безкоштовно, якщо наша родина погодиться посадити не одне деревце, а декілька. Адже в обов’язки ЖЕКа входить стежити не тільки за схоронністю будинків, але й за озелененням дворів.
Ми погодилися посадити кілька дерев. Я копав лунки, носив воду. Пройшло кілька місяців, берізки прийнялися, і ми доглядали за ними, стежили за тим, щоб їх не зламали. Біля одного дерева навіть укопали табличку, де сказано, що берізки знаходяться під охороною родини Петренко.
Я пишаюся тим, що ми зробили добру справу для себе і для людей.